В українській мові в міру певних причин існують "особливості" в розумінні і тлумаченні термінів "місто", "село", "город", "град", "городище", "огорожа", "сад", "кремль", "фортеця", "дитинець", "хохол", "кацап", а також по цих же причинах існують "теорії" щодо походження назви "Україна". Існують такі "особливості" навіть попри те, коли всі перелічені вище "проблематичні" терміни органічно пояснюються і тлумачаться. Проте, фахових джерел на цю тему практично не існує.
Метою цієї публікації є лише попередня ілюстрація "розв'язку" цього "клубка".
Почну з того, що термін "кремль" не є тим самим, що і цитадель, замок, фортеця, дитинець. Кремль — це сад, обгороджений частоколом (паран у формі загострених київ), "обгороджений сад". Слово походить від семітського Кармель (Керем Ель) — буквально: «Божий виноградник»; за словником Ф. Л. Шапіро: 1) квітуча земля; 2) свіжі фрукти; 3) гора Кармель; інший переклад: «густий сад», «опасиста земля, що густо заросла деревами» (рос. тучная почва, густо заросшая деревьями).[1] Слово поширене в російській мові і є відсутнє в інших слов'янських мовах.
У Етимологічному словнику Н. Шанського: Кремль буквально — "обмежена, обнесена (стінами) частина города'' і, значить "город в городі".
Проїжджаючи верхи по березі Москви-ріки, можна було поверх частоколу бачити весь сад Морозова. Квітучі липи осіняли світлий ставок, що доставляв боярину в пісні дні багату поживу. Далі зеленіли яблуні, вишні і сливи. У некошеній траві пролягали вузенькі доріжки. День був жаркий. Над червоними квітами пахучої шипшини кружляли золоті жуки; в липах дзижчали бджоли; в траві тріщали коники; за кущів червоної смородини великі соняшники підіймали широкі голови і, здавалося, ніжилися на полуденному сонці.
Оригінальний текст:
Проезжая верхом по берегу Москвы-реки, можно было поверх частокола видеть весь сад Морозова.
Цветущие липы осеняли светлый пруд, доставлявший боярину в постные дни обильную пищу. Далее зеленели яблони, вишни и сливы. В некошеной траве пролегали узенькие дорожки. День был жаркий. Над алыми цветами пахучего шиповника кружились золотые жуки; в липах жужжали пчелы; в траве трещали кузнечики; из-за кустов красной смородины большие подсолнечники подымали широкие головы и, казалось, нежились на полуденном солнце.
—Толстой Лев Миколайович, в історичному романі «Князь Серебряный» (1863)
|
Садиба стояла на піднесеному місці, щоб весняна повінь не заливала її і була обнесена тином з загострених паль. В «обгородженому саді», або городі, росли яблуні, дулі (груші), «рос. вишенье». Яблука, здебільшого кислі, і дулі походили на дикі, але зустрічалися і наливні, солодкі і такі прозорі, що на світлы видно було насіння.
Оригінальний текст:
Усадьба стояла на возвышенном месте, чтобы весеннее половолье не заливало ее. Она была обнесена тыном из заостренных кольев. Яблоки, большей частью кислые, и дули походили на дикие, но встречались и наливные, сладкие и такие прозрачные, что на свет видны были семечки.
—Верзилін Микола Михайлович, науково-популярна монографія «По следам Робинзона. Сады и парки мира» (перевидано у 1964)
|
В старовинних російських садах декоративних рослин не було,[2] а розведення їх вважали смішною забавою.[2]
Та вийди за тин і рви в лісі і на луках які хочеш квіточки.
Оригінальний текст:
Да выйди за тын и рви в лесу и на лугу какие хочешь цветочки.
—Верзилін Микола Михайлович, науково-популярна монографія «По следам Робинзона. Сады и парки мира» (перевидано у 1964)
|
Первісне значення слів крома, крем, кремінь, крім, кремсати — етимологічно пов'язане з каменем: прасловянське Kremiti — означало крушити, дробити, з яким повязані українські крім, крома, кремсати.[3] З ним же пов'язане слово "кремінь" — твердий, малопластичний і крихкий мінерал (крушиться на окремі частинки, окрайки). Крем — крім, окремий, чеське Krema, словацьке Krem, пов'язане з Крома.[4] Давньоруське "крома" — "окраєць".[4] Кремінь крихкий — крошиться на окремі частини. Деревина ж не підлягає крушінню.
Укріплення з частоколу і інші укріплення на російських територіях зводились з деревини: Тверський Кремль, Коломненський Кремль, Новгородський Кремль, Московський Кремль. Окрім того, відомо, що в Московській, Володимирській, Ярославській, Костромській, Нижньоновгородській і ін. губерніях мало каменю.[5] Таким чином слово кремль і використовувалось на означення саду (на "частину заповідника" — так "тонко пікірував" В.Даль) на «кращі дерева», «кращу деревину», «кращий будівельний ліс».
Фасмер: Кремь «частина засіки, де росте кращий будівельний ліс», кремлеЕвий "кріпкий, міцний" (про будівельний ліс), кремлеЕвая соснаґ «сосна на узліссі».
«Красні сади» влаштовували і при монастирях монахи, і великі князі, і царі. Монастирі з давніх часів будувались на піднесенні (височинах), а в монастирських садах розводили не лише овочі і плодові дерева, але й лікарські трави і квітучі рослини.[2] Монахи, здійснюючи паломницива в Палестину, привозили із відвіданих на шляху країн рослини.[2]
КРЕМЛЬ — це стисле в єврейській манері єврейське ж слово Кармель. Так євреї хозарської столиці в пам'ять про знамениту горі на своїй прабатьківщині в Ерец Ісраель назвали своє перше укріплення, що височіло над місцевістю. Пізніше це ім'я власне перетворилося в ім'я загальне. У басейні Волги словом кремль стали називати оборонне укріплення на пагорбі в будь-якому місті, де таке було.[6]
До слова, "красный" — слово в рос.мові теж семітського пожодження — від івритського Самэх-Куф-Рэш-hэй) означає 1) красная краска; 2) румяна ".(Красноярськ, краска, красный, красить)
Відомі набережні кам'яні «красні сади» — Верхній і Нижній в Московському Кремлі:
- Верхній сад, шириною 16 метрів і довжиною 124 метри, вміщувався на склепіннях двоярусного кам'яного «Запасного двора», де зберігались хліб і сіль.[2] Кам'яна огорожа з вікнами і різьбленими решітками в них оточувала сад.[2] По обидві сторони підносились два рос. «чердака»-терема, розписані узорами.[2] В саду розміщувались шість оранжерей, в різних місцях саду розташовувались фонтани, а біля саду була вежа з водопідйомною машиною.[2]
- Нижній сад розташовувався на схилі Кремлівської гори і також на склепіннях погребів.[2] Площа саду була 28 х 48 метрів. Планування саду було виконане в голандському стилі. В саді знаходився ставок, викладений свинцевими дошками; на цьому ставку одиннадцятирічний Петро Перший вчився «мореплавству».[2]
В Москві збереглись назви попередніх садових слобід: Малі, Средні і Великі Садовники (рос. Малые, Средние і Большые Садовники), Берснєєвка, Огороднікі.[2]
Кремль — це «обгороджений сад».
порівняй:
Бахчисарай — дворєц садов.
А що таке сад? Сад це лише «щось посаджене»: палі (палісад-частокіл), дерева — парк («обгороджене місце, парк», яке зводиться до іберійського *parra «грати, решітка, шпалерник (для квітів), підпірки (для фруктових дерев)»; спільні за походженням слова: Паркан, Паркет),[7] садиба, посада, посадник, сажень, сажа, осад.
Не зпроста в укр.мові тривають недорозуміння, що таке "сад" - це "ліс", чи це "парк фруктових дерев" і тд..
Велике значення для "розв'язки" перелічених на початку статті слів, які всі між собою пов'язані, є також тлумачення слів "хохол" і "кацап".
Кацап, хохол, і «что-то типа высокой земли»
Слова "кацап" і "хохол", як і кац, поц, пацан, ша, шкура, блат — єврейського походження. Слово "хохма" (євр. "Хохма", букв. "Мудрість", але також і "гострота", "дотепне висловлювання") значення слова зберігається незмінним тривалий час. Звідси ж"хохмач" і "хохміть".
По-друге: існує публікація декого Владіміра Яковенко-Толстого, професора віденського університету на тему "О кацапах и хохлах". Цитую наведену публікацію з інтернет-джерела:[9]
Один из моих студентов попросил объяснить ему этимологию слов "кацап" и "хохол", которые зачастую используются в качестве бранных в адрес русских и украинцев ими же самими. Он усиленно искал в Интернете, но так и не нашел убедительного толкования. Попытка вознести происхождение слова "кацап" к соединению русского слова "козёл" и его украинского аналога "цап" поистине смехотворна, хотя и принадлежит Владимиру Далю, настаивавшему на правописании "коцап", то есть через букву "о". А слово же "хохол" почему-то вообще связывают с чубами запорожских казаков!!!
Каково же истинное происхождение данных слов и почему их употребление несёт в себе бранные, оскорбительные коннотации?
Для ответа на данный вопрос необходимо обратиться к истории. Согласно историческим источникам, которые мне удалось разыскать в австрийских архивах (часть Украины входила в состав Австро-Венгерской империи), слова "кацап" и "хохол" изначально имели хождение в черте еврейской оседлости на Украине. Связано это было с тем, что некоторые еврейские мужчины всё чаще женились на украинских или русских женщинах, дети которых уже не являлись евреями, поскольку еврейство определяется по матери.
Таким образом, потомков от брака еврея с русской стали именовать "кацапами", а с украинкой - "хохлами". Хохляндией местечковые евреи всегда называли Украину, что в переводе с идиша означало что-то типа высокой земли, очевидно, при этом имелись в виду то ли покрытые высокими курганами украинские степи, то ли крутые берега Днепра. Сравните с немецким словом "Hochland" (если рассматривать идиш как испорченный немецкий или немецкий как испорченный идиш).
От русских женщин рождались кацапы. По мнению советского академика Николая Яковлевича Марра, отца науки яфетологии, этимология слова "кацап" восходит к популярной еврейской фамилии Кац. В данном утверждении нет ни малейшей логики, поскольку "кац" на идише означат кота, а это невинное животное здесь совершенно ни при чём!
Браков евреев с русскими женщинами было значительно меньше, чем браков с украинками, по той простой причине, что русских на Украине всегда не любили, и проживало их в те времена там не так уж и много. Зачастую они являлись ненавистными представителями власти или землевладельцами-крепостниками. Жениться на русской женщине являлось позором, поэтому потомство от данных браков и стали называть "коцапами", то есть - гнусными, тошнотворными, противными. От местечковых еврейских слов "коцать" - блевать или "коцап" - тошнота, вошедших, в том числе, и в русский язык. Сравните с немецким глаголом "abkotzen" - сблёвывать, срыгивать. В немецком языке до сих пор, например, широко употребляется выражение - "еs kotzt mich ab", то есть - "меня тошнит" или "мне противно".
— О кацапах и хохлах."Народ мой" №22 (386) 30.11.2006 - "Некуда" №11 (88), ноябрь 2006
|
Ну, про нелюбов я залишу це на совісті автора публікації (або професора — автора первинного джерела, або автора публікації вторинного джерела). А для моєї публікації цінним є його висловлювання по єврейським словам "кацап" і "хохол" та про "Хохланд - типу високу землю".
Походження назви Україна, або «что-то типа высокой земли»
Фраза професора віденського університету Владіміра Яковенко-Толстого, що
«Хохляндией местечковые евреи всегда называли Украину, что в переводе с идиша означало что-то типа высокой земли, очевидно, при этом имелись в виду то ли покрытые высокими курганами украинские степи, то ли крутые берега Днепра. Сравните с немецким словом "Hochland" (если рассматривать идиш как испорченный немецкий или немецкий как испорченный идиш).»
підтверджує, що термін Україна та «вкраїна» (з первісним наголосом на першому а) є видозмінами дієприкметників доконаного виду «украяна» та «вкраяна», тобто «…окрема одсічена, одрубана, одрізана, одкраяна, вкраяна, украяна, відділена в самостійне посідання земля».[10][11]
А ось це «что-то типа высокой земли» ніщо не інше, як те, що садиби-маєтки, які були окремими (крем, окрайок, крушити) господарствами, майже завжди мали основну будівлю на підвищенні (в Україні до тепер так споруджуються церкви). Вони часто були обгороджені з садом (кремлі, сараї, садиби, двори), з поселеннями (городи, городи-держави, деякі з яких ставали метрополіями — «центрами, що мають свої колонії»). Звідси і "дворянин" від «Двір господаря»; Гардаріки — «територія обгороджених місць; градів»; російське государство (гаусударство) — округи з поставленими наглядачами (округи з поставленими/посадженими посадниками). Адже щодо землі, то в період між раннім феодалізмом і індустріальною революцією існувала система структурування суспільства (суспільні стани) навколо відносин, що утворювались навколо: земля в обмін на службу або роботу; основою економіки було фермерство, експлуатація землі, а система багатства за рахунок сільської економіки була організована не відповідно до ринкових сил, а на основі звичайних послуг праці: існували кріпаки і землевласницька знать (духовні чи світські магнати, шляхта, дворяни), кожен соціальний шар володів властивими соціальними та економічними привілеями та обов'язками.
Відповідно "село" — це лише "населена територія", від "селитись".А селяни, це по-суті члени традиційного класу фермерів, або працівників або власників невеликих господарств, особливо в середні століття при феодалізмі, або, більш загально, в будь-якому доіндустріальному суспільстві.[12][13]
Місто - це "місце в поселенні; конкретне місце в населеній території". Город - це будь-яка "огороджена територія".
В Галичині, коли та перебувала в складі Австро-Угорщини, усе землеволодіння провінції поділялось на дві категорії: 1) рустикальна (селянська; лат. rus - село; звідси і загальновживаний термін РУСЬ) земля і 2) домінії чи табулярна власність (землі духовних чи світських магнатів і шляхти). Город — обгороджена територія.
До слова, Швеція відмінила офіційний юридичний термін місто (на шведській мові: Stad) в 1971 році. Використовується тільки слово муніципалітет (на шведській мові: Kommun). У Ізраїлі термін «місто» не є юридичним терміном. У Данії, ( так само в Норвегії, Фінляндії) високий рівень фіскальної автономії — державне управління, зокрема фіскальних функцій держави, децентралізовано.[14] Данія демонструє пріоритет фіскальної автономії з домінуванням місцевих податків у доходах місцевих бюджетів.
А перше було так:
И по сей братьи почаша дЂржати родъ ихъ княжение въ Поляхъ; а въ Деревляхъ свое, а Дрьговичи свое, а СловЂне свое въ НовъгородЂ, а другие на ПолотЂ, иже и ПолочанЂ.
— Повість врем'янних літ
|
Потім так:
Тих багатих і торговельних людей треба було захистити, треба було оборонити їх од сусідів, ласих на їхні товари та багацтво. Тому то київські люде, особливо значнійші, більші, що прозивалися боярами, здавна позаводили при собі ватаги людей сильних, одважних, військових. Згодом у Київі зібралося чимале військо і воно обороняло місто од сусідів та ходило з купцями, як вони везли свої товари в чужий край. Старший над тим військом був київський князь.
Але вже десь у VIII столітті найпізніш, київські князі перестали бути тільки сторожами київської торговлі; маючи велике військо - дружину, що треба було його чимсь прогодувати, вони почали нападати на сусідні племена та споружати далекі походи. ... Ті походи на чужі землі збогачували дружину та князя, бо купці-дружинники навозили звідти чимало товару, невольників і потім те все продавали. Що далі, то все зростала дружина київського князя й охота до походів за данею в підбиті вже землі та до наскоків в далекі чужі краї. ... Ті, що сиділи далі і до них не можна було часто ходити, платили тільки дань та давали помочи під час воєнного походу, але мали ще своїх князів і сами собою порядкували; до инших сажав київський князь з своєї руки князя, а ще до инших посилав своїх "мужів" - "посадників" і ті вже робили так, як скаже київський князь. . Сажаючи своїх князів та підручних в чужих землях, київський князь ніби то робив їм добро: обороняв їх од сусідів, заводив спокій, нищив і карав розбійників, а зате приходив що року зимою по дань, а часом держав там своїх "мужів" цілий рік з військом. Обійшовши землі зимою, князі й бояре разом з купцями на весну зїздилися у Київі і поскладавши товари на човни, везли Дніпром на продаж аж до Царгороду, до Греків.
— М. Аркас - Історія України-Русі.1908 (том 1)
|
Так утворювались метрополії і столиці.
Примітки
- Б. М. Гранде. Введение в сравнительное изучение семитских языков. Москва. РАН. 1998 г., стр. 15.
- Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с. (с.:420-431)
- Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1983. ISBN 5-12-001263-7 Том третій: Кора-М / Укл.: Р.В.Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9 (сторінка: 83)
- Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1983. ISBN 5-12-001263-7 Том третій: Кора-М / Укл.: Р.В.Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9 (сторінка: 82)
- проф. Д.Крынин. Типы дорог в СРСР в ближайшем будущем // «За рулем» — 1928. — №3 (сторінки: 28-29)
- Иосиф Ольшаницкий. УТРО КРАСИТ НЕЖНЫМ ЦВЕТОМ СТЕНЫ ДРЕВНЕГО КРЕМЛЯ
- Етимологічний словник української мови: У 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. — (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. Ред.тому: В.Т.Коломієць, В.Г.Скляренко - 2003. - 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:295)
- Иосиф Ольшаницкий. Каша, квас, колбаса
- О кацапах и хохлах. "Народ мой" №22 (386) 30.11.2006 - "Некуда" №11 (88), ноябрь 2006
- Шелухин С. Україна – назва нашої землі з найдавніших часів / Сергій Шелухин. – Дрогобич : Бескид, 1992. – 250с ( с.109).
- Стуканов С.Р. Концепт «Україна»: від загального поняття до власної назви // Наукове видання Збірник наукових праць: Гілея (науковий вісник) – №27 (2009)
- peasant, def. A.1.a. n. OED Online. March 2012. Oxford University Press. 28 May 2012
- Merrian-Webster online "peasant"
- М.І. Деркач. Досвід фінансової децентралізації у контексті забезпечення сталого розвитку скандинавських країн // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу Науковий журнал — 2011. — № 1 ISSN:1997-4167
