Етимологія слова КРЕМЛЬ

Деякі роздуми на цю тему:

Етимологічний словник української мови
 
Прасловянське Kremiti — означало крушити, дробити, з яким повязані українські крім, крома, кремсати.[1]  З ним же пов'язане слово "кремінь" — твердий, малопластичний і крихкий мінерал (крушиться на окремі частинки, окрайки). Крем — крім, окремий, чеське Krema, словацьке Krem, пов'язане з Крома.[2] Давньоруське "крома" — "окраєць"[2] Типу окремий (як і кремінь крихкий — крошиться на окремі частини).

Кромлех (http://en.wikipedia.org/wiki/Cromlech) — бриттське слово, яке використовується для опису доісторичних мегалітичних структур, де CROM означає «вигнутий» і llech означає "плита".  Crom_Dubh (http://en.wikipedia.org/wiki/Crom_Dubh) теж в перекладі "кривий чорний". Може бути етимологічний зв'язок з кромлех.. Обидва містять елемент "Кром", який є сенсом кельтського терміну "вигнутий", але може мати якесь значення раніше.  

Кремпіль — деревяна палиця, на яку вішають вівцю щоб зняти з неї шкіру. Слово запозичене з польської мови; як і чеське krumpolec — означають "шматок дерева для затискання чогось" і походять від старонімецького krummholz — "криве дерево вживане ковбасниками", утворене з основ прикметника krumm - кривий, та Holz - дерево.[1] Отже, кремпіль і кромсати (не кремсати), можливо, мають не слов'янське походження.
Етимологія — "істинне, первісне значення слова, або встановлення первісного значення слова".[3]

Як бачимо, первісне значення слів крома, крем, кремінь, крім, кремсати — етимологічно пов'язане з каменем. Не можна вважати "крем" топоосновою з топоформантом -ль (якщо, звісно, "кремь" етимологічно не значить "ліс", бо в такому випадку мова вже йде не про слов'янський "крем"), щоб отримати "кремль", оскільки "крем" пов'язане з "крома" і  Kremiti — крушити, дробити, тобто з каменем. Дерево не крошиться, і, окрім того, етимологічно засвідчено, що істинне значення слова "кремль" у росіян пов'язане з кращою частиною лісу, заповідника, а не каменем чи крушінням. Також, відомо, що слово "кремль" вживалось лише на територіях російського краю, а в інших слов'ян такого слова неіснувало. Були кріпості, городи (кийови, "обгороджені частоколом-киями"), дитинці, фортеці, цитаделі.

Фасмер

Що пише Фасмер про етимологію слова кремль?

http://vasmer.narod.ru/p321.htm

Ближайшая этимология: род. п. -мляґ "крепость внутри города", др.-русск. кремль, I Соф. летоп. под 1445 г.; Мунехин (1493 г.), стр. 216; библия 1499 г. и др. (Срезн. I, 1320), также крем(ь)никъ, 1331 г. (Забелин, Энц. Слов. 38, 930). Сюда же: кремь м. "часть засеки, где растет лучший строевой лес", кремлеЁвый "крепкий, прочный" (о строительном лесе), кремлеЁвая соснаґ "сосна на опушке леса (на сухой почве)", тоб. (ЖСт., 1899, вып. 4, стр. 497). Родственно креґмень и кромаґ (см.), согласно Миклошичу (Мi. ЕW 137), Соболевскому (РФВ 70, 86 и сл.). Из *кремльнъ произошло нем. Kremelin (Майерберг), франц. Cremlin; см. Соболевский, там же. Неприемлемо фонетически объяснение из кыпч. k„rm„n "крепость", монг. kerem, калм. ker—•, вопреки Рамстедту (KWb. 227), Рясянену (FUF Anz. 24, 49).

Комментарии Трубачева: [Маловероятна этимология Махека (SPFFBU, 2, 1953, стр. 127 и сл.); кремль из krе№р-, креґпкий. -- Т.]

 
За Фасмером, слово "кремль" має відношення до дерева (будівельного лісу).

Володимир Даль

В «Толковом словаре живого великорусского языка» Володимир Даль:

КРЕМЛЬ - м. крем, кремник стар. и кром (от кромить, кромленое место), детинец, внутреняя крепостца, крепость внутри города; стена с бойницами, воротами, башнями, ограждающая важнейшую часть города, дворец, казну и пр. кремлевский, до кремля относящ. кремлевой, часть его составляющий. кремлевое дерево, на краю леса, одиноко и на просторе выросшее; крепкое строевое, здоровое. кремь ж. стар. лучшая часть заповедника, крепкий и крупный строевой лес в заветном бору. кремлевник м. арх. вят. хвойный лес по моховому болоту.[7] 

Відомо, що не на усіх російських територіях був камінь.

Згідно журналу (1928 рік), в Московській, Володимирській, Ярославській, Костромській, Нижньоновгородській і ін. губерніях мало каменю, тому будівництво 1 км шосе обходиться в 16 000 рублів.[4] Тому прийдеться думати про клінкер, оскільки є 5 клінкерних заводів (в Україні і Білорусії).[4][5] Камінь в ті часи брали в Мінській губернії.

Якщо дитинець, кріпость камяні — то вони "кром". Наприклад, Псковський Кром. Якщо дитинець деревяний — то він не "кром" і не слов'янське "крем", оскільки ці слова стосуються каменю, а — кремль. Дерево не крошиться як камінь, а тому не кром і не крем. Також, не давньоруське: Krep — кріпкий, міцний; (бо кріпость тоді). Коли на певних територіях каменю нема — привикають люди з тих територій кріпості (кроми)  кам'яні називати "кремлями" (бо свої так називають), тому і не зважають, що чужі кріпості не деревяні. 


Дерев'яними були: Московський Кремль, Тверський Кремль, Коломненський Кремль, Новгородський Кремль, частоколи.

Кармель 

Цікавою є спільна етимологія "кремля" як "найкраща частина лісу", дерева, сад з семітським "Кармель" — гірським масивом на північному-заході Ізраїлю. 

Кармель (Керем Ель) — буквально: "Божий виноградник". За словником Ф. Л. Шапіро: '' 1) цветущая земля; 2) свежие фрукты; 3) гора Кармел''. Інший переклад: karmel 'густий сад ', 'тучная почва, густо заросшая деревьями'[6] Існує також і інша версія походження назви гірського масиву Кармель — це зжате КЕРЕМ ЕЛЬ -''Сад Божий'', від Керем - виноградник, сад; Ель - Бог.

Ось що писала Детская энциклопедия Академії педагогічних наук СССР в 1967 році:

Кремль — центральна укріплена частина російських середньовічних городів (город і град - слова, що означають "укріплення"), зазвичай розташована на високому місці.[8] Як правило, княжа резиденція.[8]

У Етимологічному словнику Н. Шанського: Кремль буквально — «обмежена, обнесена (стінами) частина города» і, значить «город в городі».[9]

Отже слово у різні часи мало різне значення.

Примітки і література:

[1]Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1983. ISBN 5-12-001263-7
Том третій: Кора-М / Укл.: Р.В.Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9 (сторінка: 83) 
[2] Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1983. ISBN 5-12-001263-7
Том третій: Кора-М / Укл.: Р.В.Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9 (сторінка: 82) 
[3] Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. Том другий Д/Копці (сторінка: 173)
[4] Стаття «Типы дорог в СРСР в ближайшем будущем», проф. Д.Крынин, Журнал «За рулем» №3, 1928 рік. (сторінки: 28, 29)
[5] Стаття «Дорожное строительство за границей и у нас», С.Якимов, Журнал «За рулем» №4, 1928 рік. (сторінки: 15, 16, 17) 
[6] Б. М. Гранде. Введение в сравнительное изучение семитских языков. Москва. РАН. 1998 г., стр. 15. 
[7] Значение слова "КРЕМЛЬ" в толковом словаре Даля 
[8] Детская энциклопедия: Из истории человеческого общества (для среднего и старшего возраста). Том 8. Издание второе. Академия педагогических наук СССР. М.: «Просвещение», 1967 (с.:229, 241—243, 248—252)
[9] Шанский Н.М., Боброва Т. А — Школьный этимологический словарь русского языка 4-е изд., стереотип. М.: Дрофа, 2001. 400 с.